КОМПЛЕКС КАРДІОМОНІТОРИНГУ ПАЦІЄНТІВ У ПОВСЯКДЕННИХ УМОВАХ
DOI:
https://doi.org/10.20535/1970.47(1).2014.35784Ключові слова:
комплекси кардіомоніторингу, тестування навантаженнямАнотація
Системи кардіомоніторингу не забезпечують необхідного охоплення населення для подолання проблеми серцево-судинних захворювань (ССЗ) та відстають у своєму розвитку від можливостей сучасної електроніки, вимірювальної та обчислювальної техніки, комунікацій. Мета роботи - підтвердити можливість створення розподілених комплексів безперервного кардіомоніторингу пацієнтів по даним пульсометрії з проведенням тестів звичним фізичним навантаженням для виявлення напружених станів їх серцево-судинної системи (ССС), а також необхідності клінічного обстеження.
Запропоновано варіант структури подібного комплексу, обґрунтовані вимоги до змісту та часового режиму проведення тестів та їх метрологічного забезпечення.
У цілому, підтверджена технічна можливість реалізації таких комплексів та можливість зниження ризиків критичних станів ССС за рахунок своєчасного розкриття напружених її станів та сигналізації про необхідність прийняття заходів надання допомоги. Представлений варіант загальної структури та функціонування комплексів масового кардіомоніторингу населення регіонів по даним пульсометрії у повсякденних умовах раніше не розглядався.
Посилання
Shuliak A. P., Bilyk A. B. and Mykhailenko S. V. [Specialized pulsimeter for the supervision of frequency heart-throbs trend at testing of patient physical activity]. "ELECTRONICS AND NANOTECHNOLOGY. Proceedings of the XXXII International Scientific Conference ELNANO 2012 1.1 (2012): 201-202.
Amosov N. M. and Bendet Ja. A. Fizicheskaja aktivnost' i serdce. Kyiv, Zdorov'e, 1989.
Antamonov M. Ju. Matematicheskaja obrabotka i analiz mediko-biologicheskih dannyh. Moscow, Nauka, 2005.
Djuk V. and Jemmanujel' V. Informacionnye tehnologii v mediko-biologicheskih issledovanijah. St. Petersburg, Piter, 2003.
Bilyk, A. V., Shuljak A. P. Ob apparatno-programmnom komplekse dlja otrabotki voprosov issledovanija prisposobitel'nyh reakcij cheloveka v diagnostike i ocenke sostojanija zdorov'ja issledovanijah. Jelektronika i svjaz'. Tematicheskij vypusk “Jelektronika i nanotehnologii“ 1.3 (2011), pp. 171-175.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших публікаціях за умови посилання на збірник наукових праць "Вісник Київського політехнічного інституту. Серія ПРИЛАДОБУДУВАННЯ" як на перше місце видання та на Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» як на видавця.
Автори публікують свої статті в збірнику на умовах ліцензії Creative Commons:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.
Видавець (КПІ ім. Ігоря Сікорського) має право за будь-якого використання цього видання зазначати своє ім'я або вимагати такого зазначення.
Редакційна колегія залишає за собою право розміщувати опубліковані в збірнику статті в різних інформаційних базах для надання відкритого доступу до матеріалів з метою популяризації наукових досліджень та підвищення цитованості авторів.