ОГЛЯД АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ СУПРОВОДУ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.20535/1970.61(1).2021.237104Ключові слова:
автоматизована система, дистанційне навчання, Google Classroom, Moodle, QR-кодАнотація
Дистанційна освіта в Україні за два останніх роки зазнала значного розвитку та надала змогу продовжити навчання за допомогою різних форм і способів мільйонам студентів та аспірантів, включаючи онлайн-навчання, стажування, змагання, наукові дослідження, захисти дипломів та дисертацій, звіти про виробничу практику, семінари та форуми в умовах карантину. На відміну від України за результатами опитування деяких закладів вищої освіти протягом епідемічного періоду ступінь незадоволення студентів дистанційним навчанням в мережі Інтернет здебільшого високий. У реаліях нашої країни дистанційне навчання набагато більше подобається студентам, тому що немає необхідності знаходитися в аудиторії, а також не можна проконтролювати ким виконано завдання. З іншого боку, навантаження на викладачів збільшилося через необхідність створювати та адмініструвати дистанційні курси, презентації, мультимедійні лабораторні роботи тощо. Ці фактори впливають на збільшення незадоволення процесом дистанційної освіти серед викладачів закладів вищої освіти.
Загальна реакція студентів та викладачів на дистанційну освіту пов’язана з проблемами переходу та адаптації. По-перше, не можна ігнорувати думки щодо негативного впливу тривалого використання електронних продуктів. По-друге, існує проблема, яка пов’язана з відсутністю технічного забезпечення та особистого простору вдома у студентів. Будь-яка пандемія викликає високий рівень стресу у населення, який пов’язаний з невизначеністю та втратою контролю над ситуацією. Пандемія COVID-19 погіршила вже існуючий психічний стан як студентів, так і викладачів. Це викликано головним чином через закриття навчальних закладів, утрату режиму роботи та навчання, обмеженість соціальних зв'язків, велику завантаженість навчальним матеріалом. Для забезпечення достатнього рівня якості дистанційного навчання необхідно використовувати автоматизовані системи супроводу навчального процесу, які дають можливість об’єктивного оцінювання з боку викладачів та дотримання академічної доброчесності з боку студентів. Саме тому метою даної роботи є огляд існуючих популярних та найбільш широко використовуваних автоматизованих систем супроводу навчального процесу та порівняння їх функціоналу для проєктування нової системи, яка буде забезпечувати необхідну якість навчання.
Проведений огляд дозволив визначити, що якісна автоматизована система супроводу навчального процесу в умовах дистанційного навчання має містити щонайменше такі частини: підготовку елементів курсу викладачами, анонімну оцінку курсу студентами, контроль відвідування, розпізнавання студентів, обмін ресурсами викладання, обмін професійними знаннями та навичками, проведення різних видів контрольних заходів та домашньої роботи, проведення зустрічей та семінарів, лабораторію на базі web-технологій, Інтернет-бібліотеку тощо. Також система має бути кросплатформовою та підтримуватися на комп’ютері, телевізорі, мобільному телефоні, планшеті та інших розповсюджених гаджетах на базі існуючих на сьогодні операційних систем.
Посилання
V. Kanavo. Metodicheskie rekomendacii po sozdaniju kursa distancionnogo obuchenija cherez internet. [Online]. Available: http://www.curator.ru/method.html (Data Zvernennia 03.04.2020). (In Russian)
S. Yao, D. Li, A. Yohannes, H. Song, “Exploration for network distance teaching and resource sharing system for higher education in epidemic situation of COVID-19”. Procedia Computer Science, vol. 183, pp. 807-813, 2021. doi: 10.1016/j.procs.2021.03.002.
S. I. Hofer, N. Nistor, C. Scheibenzuber, “Online teaching and learning in higher education: Lessons learned in crisis situations”. Computers in Human Behavior, vol. 121, 2021. doi: 10.1016/j.chb.2021.106789.
A. Maqsood, J. Abbas, G. Rehman, R. Mubeen, “The paradigm shift for educational system continuance in the advent of COVID-19 pandemic: Mental health challenges and reflections”. Current Research in Behavioral Sciences, vol. 2, 2021. doi: 10.1016/j.crbeha.2020.100011.
L. Elsalem, N. Al-Azzam, A. A. Jum'ah, et al., “Stress and behavioral changes with remote E-exams during the Covid-19 pandemic: A cross-sectional study among undergraduates of medical sciences”. Annals of Medicine and Surgery, vol. 60, pp. 271-279, 2020. doi: 10.1016/j.amsu.2020.10.058.
S. Srivastava, J. Jacob, A. S. Charles, et al., “Emergency remote learning in anatomy during the COVID-19 pandemic: A study evaluating academic factors contributing to anxiety among first year medical students”. Medical Journal Armed Forces India, vol. 77, Supplement 1, pp. S90-S98, 2021. doi: 10.1016/j.mjafi.2020.12.012.
L. Elsalem, N. Al-Azzam, A. A. Jum'ah, N. Obeidat, “Remote E-exams during Covid-19 pandemic: A cross-sectional study of students’ preferences and academic dishonesty in faculties of medical sciences”. Annals of Medicine and Surgery, vol. 62, pp. 326-333, 2021. doi: 10.1016/j.amsu.2021.01.054.
OECD, “Remote Online Exams in Higher Education during the COVID-19 Crisis”. OECD Education Policy Perspectives, OECD Publishing, Paris, 2020. doi: 10.1787/f53e2177-en.
S. Wibowo, et al., “A pilot study of an electronic exam system at an Australian university”. J. Educ. Technol. Syst., no. 45 (1), pp. 5-33, 2016. doi: 10.1177/ 0047239516646746.
What are the design goals for classroom? [Online]. Available: https://support.google.com/edu/classroom/forum /AAAAq1rTZJoLJO8SAlhQ1s/?hl=en&msgid=7_Kj06SBBwAJ&gpf=d/msg/google-education/LJO8SAlhQ1s/ 7_Kj06SBBwAJ (Data Zvernennia 11.05.2020).
E. Tulina, Vvedenie v Google Classroom. [Online]. Available: http://newtonew.com:81/web/vvedenie-v-google-classroom (Data Zvernennia 11.05.2020). (In Russian)
S. Zolotuhin, 6 sistem distancionnogo obuchenija: kakuju vybrat' shkole, repetitoru, treneru? [Online]. Available: https://www.eduneo.ru/3-besplatnye-sistemy distancionnogo-obucheniya-obzor/ (Data Zvernennia 02.04.2020). (In Russian)
About Moodle. [Online]. Available: https://docs.moodle.org/38/en/About_Moodle (Data Zvernennia 02.04.2020).
A. Nikolaenkova, Pochemu nam stoit prismotret'sja k QR-kodam v 2019 godu. [Online]. Available: https://lifehacker.ru/qr-kody-v-2019-godu/ (Data Zvernennia 12.05.2020). (In Russian)
WeChat. [Online]. Available: https://uk.wikipedia.org/wiki/WeChat (Data Zvernennia 12.05.2020).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 CC BY 4.0
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших публікаціях за умови посилання на збірник наукових праць "Вісник Київського політехнічного інституту. Серія ПРИЛАДОБУДУВАННЯ" як на перше місце видання та на Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» як на видавця.
Автори публікують свої статті в збірнику на умовах ліцензії Creative Commons:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.
Видавець (КПІ ім. Ігоря Сікорського) має право за будь-якого використання цього видання зазначати своє ім'я або вимагати такого зазначення.
Редакційна колегія залишає за собою право розміщувати опубліковані в збірнику статті в різних інформаційних базах для надання відкритого доступу до матеріалів з метою популяризації наукових досліджень та підвищення цитованості авторів.