АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.20535/1970.70(2).2025.348022Ключові слова:
серцево-легенева реанімація, автоматизація оцінювання якості, MEMS акселерометр, мікроконтролериАнотація
Стаття присвячена актуальній проблемі автоматизації оцінки якості дій рятувальників при серцево-легеневій реанімації (СЛР) постраждалих в позалікарняних умовах. Оцінка правильності та ефективності дій непрофесійних рятувальників, що проводять СЛР постраждалих безпосередньо на місці пригоди до прибуття медичних працівників, а також вчасне коригування їх дій відповідно до вимог нормативних медичних документів, є надзвичайно важливою проблемою. Успішне вирішення цієї проблеми підвищує шанси постраждалих на виживання в несприятливих позалікарняних умовах.
Аналіз відомих рішень щодо автоматизації оцінки якості дій рятувальників при СЛР показав, що проблема оцінки якості усієї процедури СЛР та автоматизованої корекції дій непрофесійних рятувальників під час проведення СЛР постраждалих безпосередньо на місці пригоди до прибуття медичних працівників ще не повністю вирішена. У зв'язку з цим у статті запропоновано автоматизовану систему оцінювання якості та ефективності серцево-легеневої реанімації (АСЯ СЛР). Пропонована АСЯ СЛР дозволяє автоматизовано оцінювати правильність та ефективність дій рятувальників при СЛР, та якість СЛР у цілому, з високою точністю в режимі реального часу. Розроблена АСЯ СЛР орієнтована на використання непрофесійними рятувальниками, які надають первинну домедичну допомогу постраждалим в критичних умовах. Ці умови характеризуються морально-психологічним тиском та швидкою фізичною втомлюваністю рятувальників. Це з високою ймовірністю може призводити до помилок рятувальників при СЛР на первинній стадії, яка проводиться безпосередньо на місці пригоди до прибуття медичних працівників. Саме тому непрофесійні рятувальники потребують сторонньої зовнішньої допомоги направленої на контроль та корегування їх дій, а також контроль ознак життя постраждалих.
Розроблена АСЯ СЛР дозволяє автоматизовано в режимі реального часу контролювати множину параметрів СЛР відповідно до нормованих значень, що регламентуються множиною нормативних медичних документів, а також показники ознак життя постраждалих, вчасно проводити коригування дій рятувальників. Коригування дій рятувальників щодо виконання СЛР здійснюється шляхом автоматичного формування повідомлень у зручній для них формі, зокрема введенні на екран у вигляді світлових індикацій та формування звукового попереджувального сигналу. Передбачається, що застосування пропонованої розробки матиме значний соціальний ефект, що проявлятиметься у зменшенні втомлюваності рятувальників, підвищенні їх стресостійкості та збільшенні шансів постраждалих на виживання.
Посилання
O. S. Sychov. Standarty nadannia medychnoi dopomohy khvorym iz porushenniamy rytmu ta providnosti sertsia, 2014. (in Ukrainian)
I. S. Zozulia, “Medytsyna nevidkladnykh staniv: shvydka i nevidkladna medychna dopomoha,”. VSV “Medytsyna”, 2012. (in Ukrainian)
P. F. Dudka, “Suchasni aspekty provedennia sertsevo-lehenevoi reanimatsii”, Astma ta alerhiia, no. 1, pp. 56-60, 2014. http://www.ifp.kiev.ua/doc/journals/aa/14/pdf14-1/56.pdf (in Ukrainian)
European Resuscitation Council, “Bringing resuscitation to the world,” Website, 2015. https://www.erc.edu/
Ministry of Health of Ukraine, “Pro zatverdzhennia protokoliv nadannia medychnoi dopomohy za spetsialnistiu «Medytsyna nevidkladnykh staniv,” Jan. 17, 2005. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0024282-05#Text (in Ukrainian)
V. S. Titorchuk, “Reanimatsiini zakhody: metodyka ta neobkhidnist provedennia,” Medsesrynstvo,
no. 1, pp. 47–51, 2020. DOI: 10.11603/2411-1597.2020.1.11041 (in Ukrainian)
American Heart Association, “What is CPR?,” cpr.heart.org, 2025. https://cpr.heart.org/en/resources/what-is-cp
British Heart Foundation , “How to do CPR,” British Heart Foundation, 2019. https://www.bhf.org.uk/how-you-can-help/how-to-save-a-life/how-to-do-cpr
Y. Wang, S. Ma, Z. Chen, B. Fan, and S. Hou, “Feedback Devices for Cardiopulmonary Resuscitation: A Narrative Review,” Applied sciences, vol. 13, no. 18, pp. 10222–10222, Sep. 2023, doi: https://doi.org/10.3390/app131810222.
P. A. Jennings et al., “An automated CPR device compared with standard chest compressions for out-of-hospital resuscitation,” BMC Emergency Medicine, vol. 12, no. 1, Jun. 2012, doi: https://doi.org/10.1186/1471-227x-12-8.
“AutoPulse Resuscitation System for Emergency Care | ZOLL Medical,” Zoll.com, 2025. https://www.zoll.com/en-us/products/emergency-care/automated-cpr/autopulse-resuscitation-system
N. Mukhtiar, U. Memon, Faria Talpur, F. Shamim, and S. Nasim, “Automated Cardiopulmonary Resuscitation (ACR): Enhancing Life-Saving Interventions during Cardiac Arrest,” vol. 6, no. 2, pp. 188–199, Jun. 2025, doi: https://doi.org/10.71016/tp/bfzn0c70.
E. Stumpf, R. T. Ambati, R. Shekhar, S. J. Staffa, D. Zurakowski, and P. Sinha, “A Smartphone application to provide real-time cardiopulmonary resuscitation quality feedback,” The American journal of emergency medicine, vol. 60, pp. 34–39, Oct. 2022, doi: https://doi.org/10.1016/j.ajem.2022.06.045.
J. Xie and Q. Wu, “Design and Evaluation of CPR Emergency Equipment for Non-Professionals,” Sensors, vol. 23, no. 13, pp. 5948–5948, Jun. 2023, doi: https://doi.org/10.3390/s23135948.
C. Ahn et al., “Effectiveness of feedback with a smartwatch for high-quality chest compressions during adult cardiac arrest: A randomized controlled simulation study,” PLOS ONE, vol. 12, no. 4, p. e0169046, Apr. 2017, doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0169046.
S. Ruiz de Gauna, D. M. González-Otero, J. Ruiz, and J. K. Russell, “Feedback on the Rate and Depth of Chest Compressions during Cardiopulmonary Resuscitation Using Only Accelerometers,” PLOS ONE, vol. 11, no. 3, p. e0150139, Mar. 2016, doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0150139.
Sang Chul Kim et al., “A Simple Audio-visual Prompt Device Can Improve CPR Performance,” The Journal of Emergency Medicine, vol. 44, no. 1, pp. 128–134, Jan. 2013, doi: https://doi.org/10.1016/j.jemermed.2011.09.033.
Ie.D. Markova, I. V. Davydovych. “Systema zvorotnoho zviazku dlia otsinky efektyvnosti sertsevo-lehenevoi reanimatsii”. Biomedical Engineering and Technology, no. 14, pp. 74–84, Jun. 2024, doi: https://doi.org/10.20535/2617-8974.2024.14.304140.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Маркова Є.Д., Черепанська І.Ю.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших публікаціях за умови посилання на збірник наукових праць "Вісник Київського політехнічного інституту. Серія ПРИЛАДОБУДУВАННЯ" як на перше місце видання та на Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» як на видавця.
Автори публікують свої статті в збірнику на умовах ліцензії Creative Commons:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.
Видавець (КПІ ім. Ігоря Сікорського) має право за будь-якого використання цього видання зазначати своє ім'я або вимагати такого зазначення.
Редакційна колегія залишає за собою право розміщувати опубліковані в збірнику статті в різних інформаційних базах для надання відкритого доступу до матеріалів з метою популяризації наукових досліджень та підвищення цитованості авторів.
