МАКСИМАЛЬНА ДАЛЬНІСТЬ ВИЯВЛЕННЯ ТЕПЛОВІЗОРОМ ОБ’ЄКТА НА НЕРІВНОМІРНОМУ ФОНІ

Автор(и)

  • Valentyn Gordienko Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад», м. Черкаси, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/1970.49(1).2015.46924

Ключові слова:

тепловізор, максимальна дальність виявлення, нерівномірний фон

Анотація

Розроблено метод розрахунку максимальної дальності виявлення (МДВ) тепловізором об’єкта спостереження, який розташований на фоні, що має нерівномірну яскравість в полі зору тепловізора. Розглянуто модель, коли фон, на який проектується об’єкт, нерівномірний, що рівнозначно дії на приймач випромінювання (ПВ) тепловізора змінного потоку. Цей потік розглядається як сума двох складових: постійної складової, яка погіршує чутливість ПВ, та змінної складової. Змінна складова разом з власними шумами ПВ утворює заваду, яка визначає пороговий потік тепловізора. Якщо змінна складова, що обумовлена флуктуаціями яскравості фону, перевищує власні шуми ПВ, то вона обмежую МДВ. Змінний потік, що сприймає ПВ від фону, визначено глибиною модуляції, яка залежить від просторового інтегрування миттєвим полем зору тепловізора, та дисперсії фону. Отримано загальне рівняння для розрахунку МДВ, яке залежить від співвідношення потоків від об’єкта і фону, і не залежить від площі вхідної зіниці об’єктива тепловізора. В якості прикладу застосування запропонованого методу розрахунку МДВ розглянуто тепловізор ALIS. Розроблено алгоритм розрахунку МДВ, за допомогою якого встановлено, що за заданих умов спостереження МДВ становить 10 км.

Біографія автора

Valentyn Gordienko, Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад», м. Черкаси

доктор технічних наук, заступнтк генерального директора – головний конструктор

Посилання

Glushchenko А. R., Gordienko V. I., Burak A. V., Denisenko A. I͡U. Tankovye nochnye sistemy i pribory nabli͡udenii͡a [Tank systems and night-vision devices]. Cherkassy, PP Chabanenko I͡U. A. Publ., 2007. 442 h. (In Russian)

G. Filatov, S. I͡Akobson, N. Beglova. The development of mobile ground-based optical-electronic reconnaissance NE abroad. Zarubezhnoe voennoe obozrenie, 2002, no 1, pp. 17 – 19. (In Russian)

Kolobrodov V. G. About spatial resolution space infrared systems for remote sensing of the Earth. Kosmichna nauka i tekhnolohii͡a, 1997, vol. 3, no 5  6, pp. 55 – 59. (In Russian)

Diakides N. A., Bronzino J. D. Medical Infrared Imaging. New York: CRC Press, Taylor & Francis Group, 2008. 452 h.

Pavlov A. V. Optiko-ėlektronnye pribory (osnovy teorii i rascheta) [Optoelectronic devices (basic theory and calculation)]. Moscow, Ėnergii͡a Publ., 1974. 360 h. (In Russian)

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-06-29

Як цитувати

[1]
V. Gordienko, «МАКСИМАЛЬНА ДАЛЬНІСТЬ ВИЯВЛЕННЯ ТЕПЛОВІЗОРОМ ОБ’ЄКТА НА НЕРІВНОМІРНОМУ ФОНІ», Bull. Kyiv Polytech. Inst. Ser. Instrum. Mak., вип. 49(1), с. 95–101, Чер 2015.

Номер

№ 49(1) (2015)

Розділ

НАУКОВІ ТА ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИРОБНИЦТВА ПРИЛАДІВ ТА СИСТЕМ

Ліцензія

Авторське право на публікацію залишається за авторами.

Автори можуть використовувати власні матеріали в інших публікаціях за умови посилання на збірник наукових праць "Вісник Київського політехнічного інституту. Серія ПРИЛАДОБУДУВАННЯ" як на перше місце видання та на Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»  як на видавця.

Автори публікують свої статті в збірнику на умовах ліцензії Creative Commons:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.

 Видавець (КПІ ім. Ігоря Сікорського) має право за будь-якого використання цього видання зазначати своє ім'я або вимагати такого зазначення.

Редакційна колегія залишає за собою право розміщувати опубліковані в збірнику статті в різних інформаційних базах для надання відкритого доступу до матеріалів з метою популяризації наукових досліджень та підвищення цитованості авторів.