АВТОМАТИЗОВАНИЙ СИНТЕЗ СВІТЛОСИЛЬНИХ ОБ’ЄКТИВІВ ДЛЯ СУЧАСНИХ ПРИЛАДІВ НІЧНОГО БАЧЕННЯ

Автор(и)

  • Вячеслав Сокуренко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна http://orcid.org/0000-0001-5057-182X
  • Олег Сокуренко ВСП «Оптико-механічний фаховий коледж Київського національного університету імені Тараса Шевченка», Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/1970.67(1).2024.306721

Ключові слова:

об’єктив, електронно-оптичний перетворювач, 4G , прилад нічного бачення, параметричний синтез, дисторсія, аберація

Анотація

Статтю присвячено дослідженню можливостей автоматизованого розроблення світлосильних та високоякісних багатолінзових об’єктивів, призначених для застосування в приладах нічного бачення з сучасними електронно-оптичними перетворювачами покоління 4 і 4+, які мають діаметр фотокатоду до 18 мм. Такі перетворювачі характеризуються розширеною спектральною чутливістю, високим відношенням сигнал/шум та підвищеною роздільною здатністю. Для розрахунку конструктивних параметрів світлосильних об’єктивів була використана комп’ютерна програма PODIL, призначена для автоматизованого проєктування довільних оптичних систем. Для параметричного синтезу оптичних систем об’єктивів в даній роботі застосувався реалізований в програмі модифікований еволюційний алгоритм. В статті представлено загальну методику та результати автоматизованого параметричного синтезу серії оптичних систем лінзових об’єктивів з різними фокусними відстанями, які містять від 7 до 9 лінз зі сферичними поверхнями. Синтезовані об’єктиви забезпечують значення кутового поля зору 10°, 37° і 60° без віньєтування осьових та позаосьових пучків променів. Діафрагмові числа дорівнюють 1,5, 1,33 і 1,4, відповідно. Робочий спектральний діапазон розрахованих об’єктивів визначається спектральною чутливістю фотокатодів електронно-оптичних перетворювачів та в даній роботі охоплює довжини хвиль від 0,45 до 0,9 мкм. Повздовжній розмір розрахованих оптичних систем (тобто відстань від першої оптичної поверхні до площини фотокатоду) становить від 80 до 106 мм. Представлені результати абераційного аналізу свідчать про високу якість зображення отриманих оптичних систем. Так, максимальні просторові частоти розрахованих поліхроматичних дифракційних модуляційних передавальних функцій всіх об’єктивів в меридіональній та сагітальній площинах по всьому полю перевищують 50 мм-1. Максимальні значення відносної дисторсії отриманих об’єктивів знаходяться в межах від 1 % до 2 %.

Біографія автора

Вячеслав Сокуренко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

кандидат технічних наук, доцент

доцент каф. КІОНС

Посилання

XR5 Image Intensifier Tube. Photonis Technologies S.A.S. 2024. Source: https://www.penlink.se/fileadmin/ user_upload/Penlink/Products/Electro-Optics/Image_Intensifiers/Image-Intensifier-Tube-XR5.pdf.

4G+ Image Intensifier Tubes. Photonis. Exosens Group. 2024. Source: https://www.exosens.com/system/ files/2023-12/Photonis_4G%2B%20Image%20Intensifier%20Tube_Leaflet_15112023.pdf.

Sokurenko, V. M. Photodetector elements and devices. Tutorial. Kyiv: Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute; 2023. 157 p. (in Ukrainian).

Walker, B. Design for Visual Systems. SPIE Press. 2000. 159 p. https://doi.org/10.1117/3.391324.

Handbook of Optical Systems. Volume 4: Survey of Optical Instruments. Edited by Herbert Gross. 2008. WILEY-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, Weinheim. 1092 p.

Fischer, R.; Tadic-Galeb, B.; Yoder, P. Optical System Design, 2nd Edition. New York: McGraw-Hill Education; 2008. 809 p.

Tong Yang, Guo-Fan Jin and Jun Zhu, “Automated design of freeform imaging systems”, Light: Science & Applications (2017) 6, e17081; https://doi.org/10.1038/lsa.2017.81.

Sokurenko, V. (2024). Automated Design of Multi-element Optical Systems for Various Purposes. In: Bezuglyi, M., Bouraou, N., Mykytenko, V., Tymchyk, G., Zaporozhets, A. (eds) Advanced System Development Technologies I. Studies in Systems, Decision and Control, vol 511. Springer, pp. 85–115, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-44347-3_3.

Sokurenko V. M., Smazhko I. O., “Automated design of the optical system of a SWIR-lens”, Bulletin of Khmelnytsky National University: Technical Sciences, 2019. 1(279), pp. 202-205. https://doi.org/10.31891/2307-5732-2019-279-6-202-205. (in Ukrainian).

Sokurenko, V.; Sokurenko, O. “Automated design of zoom riflescope with extended parameters”, KPI Science News, no. 1–2, pp. 102–109, 2022. https://doi.org/10.20535/kpisn.2022.1-2.252085.

Sokurenko, V. M.; Sokurenko O. M. “Automated design of orthoscopic aspheric Korsch mirror systems for nanosatellites,” Bull. Kyiv Polytech. Inst. Ser. Instrum. Mak., 2023. is. 66(2), pp. 15–20. https://doi.org/10.20535/1970.66(2).2023.294934. (in Ukrainian).

Storn, R.; Price, K. “Differential evolution – A simple and efficient heuristic for global optimization over continuous spaces,” J. Glob. Optim. 1997, 11, 341–359. https://doi.org/10.1023/A:1008202821328.

Das, S.; Suganthan, P. “Differential evolution: A survey of the state-of-the-art,” IEEE Trans. Evol. Comput. 2011, 15, 4–31. https://doi.org/10.1109/TEVC.2010.2059031.

Georgioudakis, M.; Plevris, V. “A comparative study of Differential Evolution variants in vonstrained structural optimization,” Frontiers in Built Environment, vol. 6, July 2020, Article 102. https://doi.org/10.3389/fbuil.2020.00102.

Bujok, P.; Lacko, M.; Kolenovsk, P. “Differential Evolution and Engineering Problems”, Soft Computing Journal, vol. 29, No.1, June 2023, Brno, Czech Republic. pp. 45–54. https://doi.org/10.13164/mendel.2023.1.045.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-30

Як цитувати

[1]
В. Сокуренко і О. Сокуренко, «АВТОМАТИЗОВАНИЙ СИНТЕЗ СВІТЛОСИЛЬНИХ ОБ’ЄКТИВІВ ДЛЯ СУЧАСНИХ ПРИЛАДІВ НІЧНОГО БАЧЕННЯ», Bull. Kyiv Polytech. Inst. Ser. Instrum. Mak., вип. 67(1), с. 18–24, Чер 2024.

Номер

Розділ

МЕТОДИ І СИСТЕМИ ОПТИЧНО-ЕЛЕКТРОННОЇ ТА ЦИФРОВОЇ ОБРОБКИ СИГНАЛІВ