ВИЗНАЧЕННЯ ДІАГНОСТИЧНИХ ОЗНАК РОЗСІЯНОГО СКЛЕРОЗУ ЗА ДОПОМОГОЮ МОДЕЛІ КРОКУ ТОНТОР

Автор(и)

  • Володимир Скицюк Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-1783-3124
  • Тетяна Клочко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-3911-5369

DOI:

https://doi.org/10.20535/1970.64(2).2022.270036

Ключові слова:

крок ТОНТОР, хворі на розсіяний склероз, просторові координати, інформаційні технології, діагностика

Анотація

В роботі проведений аналіз існуючих методів діагностування розсіяного склерозу, що наразі застосовує сучасна медицина. Здебільшого всі ці роботи мають характер розроблення більш теоретичних принципів діагностики на основі досить опосередкованих ознак та не надають отримання повної картини на ранній стадії розвитку цього захворювання. Втім саме ця рання стадія цього захворювання може ще піддаватись лікувальному впливу та запобіганню розвитку важких наслідків. Тому мету цієї роботи визначено як створення моделей ранньої діагностики розсіяного склерозу на основі визначення рухових дій пацієнта, що відповідає за його загальний стан.

Проведені теоретичні дослідження дають базові тези щодо створення узагальненої концепції діагностики ознак розсіяного склерозу, яка має визначити параметри спотворення ідеалізованої моделі системи організму реальним характером захворювання та плинним станом об'єкта.

У роботі представлено аналітичну модель для визначення початку захворювання за ступінчастою моделлю ТОНТОР.

Запропонований метод надає лікарю інформацію, що виключає суб'єктивний фактор, а результати такої інформаційної технології значно підвищують точність визначення ранньої стадії захворювання.

Мета роботи полягає в моделюванні методами аналізу діагностичних ознак появи розсіяного склерозу на ранній стадії розвитку та виявленні моменту настання цієї патології.

Застосовуючи ці методі моделювання, ми маємо можливість використовувати афінні та конформні перетворення, які були розглянуті раніше. У цьому випадку хорду слід сприймати як спрямований вектор з точністю розташування, а коло є наслідком афінного перетворення. Таким чином, ми маємо можливість встановити координати точок траєкторії та кола в однозначну відповідність. Крім того, оскільки реальний рух за траєкторією характеризується коливальними процесами, афінне перетворення моделі можна уявити у вигляді експоненціальної кривої.

Запропоновані фізико-математичні моделі обробки інформації допоможуть визначити основні моменти створення принципів функціонування засобів технічної інтегрованої діагностики.

В основу запропонованого методу ранньої діагностики розсіяного склерозу як навіть незначних впливів на руховий апарат людини покладено векторну модель визначення стану біологічних об’єктів, яка дозволить визначати інформаційні сигнали за допомогою вбудованих сенсорів ТОНТОР та ступінчастої моделі кроку ТОНТОР.

Як наслідок, дослідження природи цієї функціональної залежності забезпечить отримання аналітичних залежностей у цифровій формі, дозволить створити комп’ютерно-інтегроване апаратне рішення, яке усуне суб’єктивність у діагностиці за принципом «погано – добре».

Водночас, застосування запропонованого методу в медичній практиці дозволить здійснювати профілактичні дії при загальних профілактичних обстеженнях та запобігати важким наслідкам цього захворювання.

Біографії авторів

Володимир Скицюк, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

к.т.н; ст.наук.сп.

Тетяна Клочко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

к.т.н., ст.наук. сп., доцент

Посилання

Chien, T.-W.; Lin, W.-S., “Simulation study of activities of daily living functions using online computerized adaptive testing,” BMC Med. Inform. Decis. Mak., vol. 16, pp. 130-140, 2016. DOI: 10.1186/s12911-016-0370-8.

Multiple Sclerosis Research Progress & Initiatives. National Multiple Sclerosis Society - Contact: www.nmss.org.

Concetta Brugaletta, Valentina Pssananti, Humayra Dervin, Katherine Wickham, Klaus Krogh and Anton Emmanuel, “Validation of the Monitoring Efficacy of Neurogenic Bowel Dysfunction Treatment on Response (MENTOR) Tool in Individuals with Multiple Sclerosis,” J. Mult. Scler., vol. 9, is. 5, 2022. DOI: 10.35248/2376-0389.22.9.5.441.

N. De Stefano, D. Tomic, E.W. Radue, T. Sprenger, D.P. Meier, D. Häring, and M.P. Sormani, “Effect of fingolimod on diffuse brain tissue damage in relapsing-remitting multiple sclerosis patients, Mult. Scler. Relat. Disord. May;7 : 98-101, 2016. DOI: 10.1016/j.msard.2016.03.017. Epub 2016 Mar 31.

D. Samira, J. Mehreen, A. Ann-Kristin, I. Alhadi, L. Maximilian, B. Richard, S. Juergen and C. Patra, “Analysis of 258 Different Lesions of the Central Nervous System for Real Time Histopathological Diagnosis Using Confocal Laser Endomicroscopy”, J. Mult. Scler. (Foster City), 3:2, 2016. DOI: 10.4172/2376-0389.1000169.

M. Iester, C. Cordano, A. Costa, E. D’Alessandro, A. Panizzi, F. Bisio, A. Masala, L. Landi, C.E. Traverso, A. Ferreras, G.L. Mancardi and A. Uccelli, “Effectiveness of Time Domain and Spectral Domain Optical Coherence Tomograph to Evaluate Eyes with And Without Optic Neuritis in Multiple Sclerosi Patients”, J. Mult. Scler. (Foster City), 3:2, 2016. DOI: 10.4172/2376-0389.1000173.

Michael A. Busa, Scott W. Ducharme, Richard E. A. van Emmerik, “Non-Linear Techniques Reveal Adaptive and Maladaptive Postural Control Dynamics in Persons with Multiple Sclerosis”, J. Mult. Scler. (Foster City), 3:177, 2016. DOI:10.4172/2376-0389.1000177.

M. A. Busa, S. L. Jones, J. Hamill, and R. E. A. van Emmerik, “Multiscale entropy identifies differences in complexity in postural control in women with multiple sclerosis”, Gait Posture, 45: 7-11, 2016.

Brian J. Gow, Chung-Kang Peng, Peter M. Wayne, and Andrew C. Ahn., “Multiscale Entropy Analysis of Center-of-Pressure Dynamics in Human Postural Control: Methodological Considerations”, Entropy 2015, 17(12), 7926-7947, 2015. DOI: 10.3390/e17127849.

Luca Prosperini, and Letizia Castelli, “Spotlight on postural control in patients with multiple sclerosis”, Degener Neurol Neuromuscul Dis. 8: 25–34. PMCID: PMC6053902. Published online 2018 Apr 3. DOI: 10.2147/DNND.S135755

C. Leone, F. Patti, and P. Feys, “Measuring the cost of cognitive-motor dual tasking during walking in multiple sclerosis”, Mult Scler. (); 21(2):123–131, 2015. DOI: 10.1177/1352458514547408

D. Cattaneo, and J. Jonsdottir, “Sensory impairments in quiet standing in subjects with multiple sclerosis”, Mult Scler., 15(1):59–67, 2009. DOI: 10.1177/1352458508096874

L. Riem, S.A. Beardsley, A.Z. Obeidat, and B.D. Schmit, “Visual oscillation effects on dynamic balance control in people with multiple sclerosis”, J. Neuroeng Rehabil., Aug 17; 19(1):90. 2022. DOI: 10.1186/s12984-022-01060-0.

Gregory Tymchik, Volodymyr Skytsiouk, and Tatiana Klotchko, “Distortion of Phantom Object's Realizations in Biological Presence Zone”, in 2020 IEEE 40th International Conference on Electronics and Nanotechnology (ELNANO), 22-24 April 2020, Kyiv, Ukraine, Ukraine, IEEE, IEEE Xplore: (07 May 2020), Page(s): 464 - 468. DOI: 10.1109/ELNANO50318.2020.9088896

G. S. Tymchyk, V. I. Skytsiouk, T. R. Klotchko, T. Ławicki, and N. Denissova, “Distortion of geometric elements in the transition from the imaginary to the real coordinate system of technological equipment”, Proc. SPIE, 10808, Photonics Applications in Astronomy, Communications, Industry, and High-Energy Physics Experiments, 2018, 108085C. DOI: 10.1117/12.2501624

V. Skytsiouk, and T. Klotchko, “Basic principles of spatial position of imaginary and real TONTOR step”, Bull. Kyiv Polytech. Inst. Ser. Instrum. Mak., is. 63(1), pp. 100–106, (Jul. 2022). DOI: 10.20535/1970.63(1).2022.260659.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-24

Як цитувати

[1]
В. Скицюк і Т. Клочко, «ВИЗНАЧЕННЯ ДІАГНОСТИЧНИХ ОЗНАК РОЗСІЯНОГО СКЛЕРОЗУ ЗА ДОПОМОГОЮ МОДЕЛІ КРОКУ ТОНТОР », Bull. Kyiv Polytech. Inst. Ser. Instrum. Mak., вип. 64(2), с. 93–100, Груд 2022.

Номер

Розділ

ПРИЛАДИ І СИСТЕМИ БІОМЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ