ЕНЕРГЕТИЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОМАТИЧНИХ ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ СПОСТЕРЕЖЕННЯ МАЛОРОЗМІРНИХ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ
DOI:
https://doi.org/10.20535/1970.64(2).2022.269956Ключові слова:
енергетичне розділення, оптико-електронні системи спостереження, еквівалентна шуму різниця температурАнотація
Велика популярність невеликих безпілотних літальних апаратів (БПЛА) в задачах дистанційних спостережень вимагає подальшого вдосконалення не тільки носія, але й бортової апаратури. Стандартними засобами спостереження для БПЛА є телевізійні камери, а в більш дорогих технічних рішеннях – тепловізійні камери. Ефективність функціонування цих пристроїв насамперед залежить від просторової та енергетичної роздільної здатності вхідних блоків, що містять оптичну систему та приймач випромінювання. Особливість формування корисного сигналу оптико-електронними системами спостереження (ОЕСС) на невеликих відстанях, що є характерним для малорозмірних БПЛА, полягає в необхідності першочергового забезпечення достатньої енергетичної чутливості.
У статті розроблено метод визначення енергетичного розділення автоматичних ОЕСС невеликої дальності дії в складі двох інформаційних каналів – телевізійного та тепловізійного. Обґрунтовано, що для спрощених розрахунків доцільно як показники якості використовувати функції еквівалентної шуму різниці яскравості та еквівалентної шуму різниці температур відповідного каналу. Наведено приклади розрахунків енергетичного розділення телевізійного та тепловізійного каналів ОЕСС з матричними приймачами випромінювання. Досліджено вплив задньої фокусної відстані та діаметру вхідної зіниці об’єктивів на енергетичне розділення для дуальності спостереження від 0,5 км до 2 км. Показано, що в ОЕСС із змінним збільшенням перевагу мають об’єктиви з більшим діаметром вхідної зіниці – вони забезпечують більш рівномірну енергетичну чутливість при зміні фокусної відстані. Розроблені розрахункові методи можна застосовувати для багатоспектральних ОЕСС, що працюють у видимому та інфрачервоному діапазонах спектру.
Посилання
Unmanned Aerial Vehicle Market By Product (Small UAV, Tactical and Strategic UAV), By Point of Sale (Aftermarket, OEM), By Technology, By System, By Wing Type, By Application, By End-Use, and By Region Forecast to 2030. [Online]. Available: https://www.emergenresearch.com/industry-report/unmanned-aerial-vehicle-market
Unmanned combat aerial vehicle. [Online]. Avail-able: https://en.wikipedia.org/wiki/Unmanned_combat_aerial_vehicle
The Drone Databook. [Online]. Available: https://dronecenter.bard.edu/files/2019/10/CSD-Drone-Databook-Web.pdf
C. Yang, “A high resolution airborne four-camera imaging system for agricultural applications”, Comput. Electron. Agric. 88 (2012), pp.13–24.
USG-400. [Online]. Available: https://ukrspecsystems.com/drone-gimbals/usg-400
S. A. H. Mohsan, M. A. Khan, F. Noor, I. Ullah, and M. H. Alsharif, “Towards the Unmanned Aer-ial Vehicles (UAVs): A Comprehensive Review”, Drones, 2022, no. 6, pp. 1-147. DOI:10.3390/drones6060147
G. C. Holst, Electro-Optical Imaging System Per-formance. Fifth Edition. JCD Publishing, 2008.
Axel Baumann, Marco Boltz, Julia Ebling, etc. “A Review and Comparison of Measures for Auto-matic Video Surveillance Systems”, Hindawi Pub-lishing Corporation EURASIP Journal on Image and Video Processing, vol. 2008, Article ID 824726, pp. 1-30. DOI:10.1155/2008/824726
K. Chrzanowski, Testing thermal imager. Warsaw: Military University of Technology, 2010.
G. D. Boreman, Modulation transfer function in optical and electro-optical systems. Second edi-tion. Bellingham, Washington: SPIE Press, 2021.
V. G. Kolobrodov, G. S. Tymchyk, B. V. Sokol, V. I. Mykytenko, “Temperature resolution of computerintegrated polarization thermal imager”, Journal of Thermoelectricity, 2020(4), pp. 22–37, 2020.
V. G. Kolobrodov, V. I. Mykytenko, “Refinement of thermal imager minimum resolvable tempera-ture difference calculating method”, Proceedings of SPIE, vol. 9809, (2015), 98090C.
Vollmer Michael. Infrared Thermal Imaging. Fundamentals, Research and Applications. Sec-ond Edition. – Wiley – VCH, Weinheim, Germany, 2018.
Igor G. Chyzh, Valentin G. Kolobrodov, Anatoly V. Molodyk, Volodymyr I. Mykytenko, Grygorij S. Tymchik, etc. “Energy resolution of dual-channel opto-electronic surveillance system”, Proceedings of SPIE, vol. 11581, 115810K (2020).
WLP Uncooled Infrared Detectors. [Online]. Available: https://www.gst-ir.net/uploads/products/pdf/wlp-uncooled-infrared-detectors.pdf
KAF-0402 - 768 (H) x 512 (V) Full Frame CCD Image Sensor. [Online]. Available: https://media.digikey.com/pdf/Data%20Sheets/ON%20Semiconductor%20PDFs/KAF-0402_Rev2_Apr2015.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 CC BY 4.0
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших публікаціях за умови посилання на збірник наукових праць "Вісник Київського політехнічного інституту. Серія ПРИЛАДОБУДУВАННЯ" як на перше місце видання та на Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» як на видавця.
Автори публікують свої статті в збірнику на умовах ліцензії Creative Commons:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.
Видавець (КПІ ім. Ігоря Сікорського) має право за будь-якого використання цього видання зазначати своє ім'я або вимагати такого зазначення.
Редакційна колегія залишає за собою право розміщувати опубліковані в збірнику статті в різних інформаційних базах для надання відкритого доступу до матеріалів з метою популяризації наукових досліджень та підвищення цитованості авторів.