ПІДВИЩЕННЯ ЖИВУЧОСТІ ПРИЦІЛЬНО-ПОШУКОВОЇ СИСТЕМИ НАЗЕМНОГО РОБОТИЗОВАНОГО КОМПЛЕКСУ

Автор(и)

  • Володимир Микитенко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», приладобудівний факультет, Україна https://orcid.org/0000-0001-7213-9368
  • Володимир Сенаторов Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, Україна https://orcid.org/0000-0001-5387-5693
  • Олександр Мельник Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, Україна https://orcid.org/0000-0002-8723-5712

DOI:

https://doi.org/10.20535/1970.61(1).2021.237088

Ключові слова:

наземний роботизований комплекс, прицільно-пошукова система, приціл, живучість

Анотація

Роботу присвячено покращенню однієї з найважливіших технічних характеристик наземних роботизованих комплексів – живучості. Дано пропозиції щодо удосконалення компоновки прицільно-пошукової системи наземного роботизованого комплексу. Схеми компоновки, що застосовуються на сьогодення, мають низьку живучість, оскільки прилади, що входять до її складу, розміщуються в загальному корпусі. Влучання кулі снайпера в корпус виводить з ладу усю прицільно-пошукову систему. Автори пропонують розміщувати прилади в двох корпусах збоку зброї таким чином, щоб в кожному корпусі був приціл: в одному – телевізійний, в другому – тепловізійний. Тоді, при влучанні кулі в один з корпусів, прилади іншого будуть здатні виконати бойову задачу з деякими обмеженнями завдяки дієздатному прицілу. Докладно розглянуто питання контролю стабільності лінії прицілювання прицільно-пошукової системи на етапі стендових випробувань з використанням колімаційно-вимірювального блоку. Запропоновано методику юстування як телевізійного, так і тепловізійного прицілів.

Крім підвищення живучості всього роботизованого комплексу запропоноване технічне рішення має ще низку переваг. По-перше, суттєво спрощується «холодна» пристрілка бойового модуля. Замість системи двох пента-дзеркал для цього може бути використана ромб-призма БС-0°. По-друге, запропонована компоновка потенційно спрощує подальшу модернізацію прицільно-пошукової системи, яка б потребувала включення додаткових блоків. Наприклад, для розширення функціональних можливостей комплексу за рахунок аналізу поляризації випромінювання об’єктів і фонів забезпечується додатковий об’єм для розміщення поляриметричних насадок. По-третє, ще більшого підвищення живучості роботизованого комплексу можна досягти збільшенням прихованості виконання бойової задачі. Використання базової відстані між вхідними зіницями прицілів надає можливість пасивного вимірюванні дальності до цілі методом внутрішньо-базового далекоміру замість лазерного далекоміру.

Біографії авторів

Володимир Микитенко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», приладобудівний факультет

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра оптичних та оптико-електронних приладів

Володимир Сенаторов , Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України

старший наук. співробітник

Олександр Мельник, Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України

провідний наук. співробітник

Посилання

I.B. Chepkov, A.S. Dovhopolyy, and O.M. Huslyakov, “Kontseptualʹni zasady stvorennya vitchyznyanykh udarno-rozviduvalʹnykh nazemnykh robotyzovanykh kompleksiv vazhkoho klasu”, Ozbroyennya ta viysʹkova tekhnika, no. 3(23), pp. 16-25, 2019. (in Ukrainian)

Y.S. Zadorozhnyy, V.Y. Zadorozhnyy, and YU.Y. Zadorozhnyy, “Sostav y struktura optyko-élektronnykh kompleksov podvyzhnykh obʺektov”, Visnyk NTUU «KPI». Seriya Pryladobuduvannya, is. 35, pp. 5-15, 2008. (in Russian)

V. Senatorov, O. Husliakov, and O. Melnyk, “Boresighting of unmanned weapon platforms”, Scientific Bulletin of Military Institute of Armament Technology “Issues of Armament Technology” (Poland), vol. 154, no. 2,3, pp. 63-73, 2020. DOI 10.5604/01.3001.0014.4882.

Patent Ukrayiny na korysnu modelʹ № 127980. Prystriy dlya «kholodnoyi» prystrilky optyko-elektronnoho prytsilu. 2018. Byul. №16. (in Ukrainian)

V.M. Senatorov, P.I. Nor, and A.YU. Hupalo, “Pasyvni metody vymiryuvannya dalʹnosti do povitryanoyi tsili”, Zbirnyk naukovykh pratsʹ TSNDI OVT ZSU, No3(78), pp. 285-290, 2020. (in Ukrainian)

V.I. Mykytenko, V.M. Senatorov, and O.D. Melʹnyk, “Optyko-elektronnyy kompleks kontrolyu polozhennya liniyi vizuvannya optychnoho prytsilu”, Visnyk NTUU «KPI». Seriya Pryladobuduvannya, is. 58(2), pp. 15-22, 2019. (in Ukrainian)

V.M. Senatorov, and O.D. Melʹnyk, “Aparatura dlya yustuvannya boyovykh moduliv robotyzovanykh kompleksiv”, Zbirnyk naukovykh pratsʹ TSNDI OVT ZSU, no. 4(71), pp. 173-178, 2018. (in Ukrainian)

V.H. Kolobrodov, and V.I. Mykytenko, Kompleksuvannya informatsiyi v bahatokanalʹnykh optyko-elektronnykh systemakh sposterezhennya (monohrafiya). Kyiv, Ukraine: «Avers», 2013. (in Ukrainian)

Sumera Sattar, Pierre-Jean Lapray, Alban Foulonneau, Laurent Bigué, “Review of spectral and polarization imaging systems”, Proc. SPIE 11351, Unconventional Optical Imaging II, 113511Q, 13, April 2020.

H. Zhao, Y. Li, G. Jia, N. Li, Z. Ji, J. Gu, “Comparing analysis of multispectral and polarimetric imaging for mid-infrared detection blindness condition”, Applied Optics, vol. 57, is. 24, pp. 6840-6850, 2018.

S. Ogawa and M. Kimata, “Wavelength- or Polarization-Selective Thermal Infrared Detectors for Multi-Color or Polarimetric Imaging Using Plasmonics and Metamaterials”, Materials, vol. 10, no. 5, p. 493, May 2017. DOI: 10.3390/ma10050493

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-30

Як цитувати

[1]
В. . Микитенко, В. . Сенаторов, і О. . Мельник, «ПІДВИЩЕННЯ ЖИВУЧОСТІ ПРИЦІЛЬНО-ПОШУКОВОЇ СИСТЕМИ НАЗЕМНОГО РОБОТИЗОВАНОГО КОМПЛЕКСУ», Bull. Kyiv Polytech. Inst. Ser. Instrum. Mak., вип. 61(1), с. 26–31, Чер 2021.

Номер

№ 61(1) (2021)

Розділ

МЕТОДИ І СИСТЕМИ ОПТИЧНО-ЕЛЕКТРОННОЇ ТА ЦИФРОВОЇ ОБРОБКИ СИГНАЛІВ

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 CC BY 4.0

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право на публікацію залишається за авторами.

Автори можуть використовувати власні матеріали в інших публікаціях за умови посилання на збірник наукових праць "Вісник Київського політехнічного інституту. Серія ПРИЛАДОБУДУВАННЯ" як на перше місце видання та на Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»  як на видавця.

Автори публікують свої статті в збірнику на умовах ліцензії Creative Commons:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.

 Видавець (КПІ ім. Ігоря Сікорського) має право за будь-якого використання цього видання зазначати своє ім'я або вимагати такого зазначення.

Редакційна колегія залишає за собою право розміщувати опубліковані в збірнику статті в різних інформаційних базах для надання відкритого доступу до матеріалів з метою популяризації наукових досліджень та підвищення цитованості авторів.