ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПУ СТИСКАЮЧОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВ’ЯЗКІВ НЕЛІНІЙНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ РІВНЯНЬ У БАНАХОВИХ ПРОСТОРАХ
DOI:
https://doi.org/10.20535/1970.59(1).2020.210034Ключові слова:
квазілінійне рівняння, диференціальне рівняння, гранична і початкова умови, функція Гріна, нелінійне інтегральне рівняння, функціональний простір, принцип стискаючого відображення, достатня умоваАнотація
Процеси прикладних задач досить часто моделюються диференціальними, інтегральними та інтегро-диференціальними рівняннями, нерівностями і включеннями з відповідними початковими і граничними умовами, визначеними середовищем.
Функціональні моделі, де невідома функція і/або її похідні мають нелінійні залежності, часто адекватно описують процеси досліджуваних об'єктів.
Різноманітність математичних моделей нелінійної залежності вимагає особливого наукового підходу до їх дослідження і методів знаходження вирішення завдань. У додатках для адекватного перебігу процесу виникає необхідність враховувати реальні обставини по суті різновидів нелінійної залежності.
Досліджені питання, пов’язані з розв’язанням квазілінійних диференціальних рівнянь. Припущено, що відповідне лінійне однорідне рівняння відносно заданого квазілінійного рівняння не має ненульових розв’язків, що задовольняють початково-граничним умовам. При цьому застосуванням функції Гріна знаходження розв’язку квазілінійного рівняння приводиться до розв’язку інтегрального або інтегро-диференціального рівняння.
У статті доведено теорему про достатню умову застосовності принципу стискаючого відображення у просторі , , з приведенням до нелінійного інтегрального рівняння з використанням функції Гріна для пошуку розв’язку задачі з початковою та/або граничною умовами квазілінійного звичайного диференціального рівняння. Способом, наведеним у доведенні теореми, за початковою умовою визначається , далі у аналогічному порядку відшукується послідовність функцій, що надає можливість наближення до розв’язку задачі з бажаною точністю. Доведена теорема та інші супутні результати можуть застосовуватись для дослідження і пошуку розв’язків практичних задач. Це дозволяє отримувати досить широке застосування теореми, наприклад, при підвищенні точності роботи автоматичних контрольно-вимірювальних приладів.
Посилання
A. N. Tikhinov, A. A. Samarskiy, Uravneniya matematicheskoy fiziki. Moskva, SSSR: Nauka, 1966. (in Russian)
G. I. Marchuk, Matematicheskiye modeli v immunologii. Moskva, SSSR: Nauka, Glavnaya redaktsiya fiz.-mat. literatury, 1980. (in Russian)
P. Etkins, Fizicheskaya khimiya. V 2 tomakh. Per. s angl. Moskva, SSSR: Mir. 1980. (in Russian)
KH. Gayevskiy, K. Greger, K. Zakharias, Nelineynyye operatornyye uravneniya i operatornyye differentsial'nyye uravneniya. Moskva, SSSR: Mir, 1978.(in Russian)
M. M. Vaynberg, Variatsionnyy metod i metod monotonnykh operatorov. Moskva, SSSR: Nauka, 1972. (in Russian)
D. Ye. Akbarov, V. S. Mel'nik, V. V. Yasinskiy, Metody upravleniya smeshannymi (sosredotochenno-raspredelennymi) sistemami. Operatornyy podkhod. Kií̈v, SRSR: Viríy, 1998. (in Russian)
D. E. Akbarov, “Pro odnu optymizatsyynu zadachu v lebehovykh prostorakh”, Naukovi visti NTUU «KPI», № 2, s. 84-87, 1998. (in Ukrainian)
A. Kufner, S. Fuchik. Nelineynyye differentsial'nyye uravneniya. Moskva, SSSR: Nauka, 1988. (in Russian)
A. N. Kolmogorov, S. V. Fomin, Elementy teorii funktsiy i funktsional'nogo analiza. Moskva, SSSR: Nauka, 1981. (in Russian)
M. A. Krasnosel'skiy, Topologicheskiye metody v teorii nelineynykh integral'nykh uravneniy. Moskva, SSSR: Gos. izd. tekhn.-teor. lit., 1956. (in Russian)
A. G. Butkovskiy, Kharakteristiki sistem s raspredelennymi parametrami (spravochnoye posobiye). Moskva, SSSR: Nauka. Glavnaya redaktsiya fiz.-mat. literatury. 1979. (in Russian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших публікаціях за умови посилання на збірник наукових праць "Вісник Київського політехнічного інституту. Серія ПРИЛАДОБУДУВАННЯ" як на перше місце видання та на Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» як на видавця.
Автори публікують свої статті в збірнику на умовах ліцензії Creative Commons:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.
Видавець (КПІ ім. Ігоря Сікорського) має право за будь-якого використання цього видання зазначати своє ім'я або вимагати такого зазначення.
Редакційна колегія залишає за собою право розміщувати опубліковані в збірнику статті в різних інформаційних базах для надання відкритого доступу до матеріалів з метою популяризації наукових досліджень та підвищення цитованості авторів.