ПІДВИЩЕННЯ ІНФОРМАТИВНОСТІ ТЕРМОГРАФІЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ В МЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.20535/1970.57(1).2019.172030Ключові слова:
термограф, діагностика, програмне забезпечення, шуми, термозрізАнотація
В сучасній медицині термографія комплексно застосовується з іншими видами променевої діагностики. Точність діагностування залежить від температурної чутливості термографа та якості термографічного зображення, яке досягається, в тому числі, за рахунок вдосконалення програмного забезпечення. Над вдосконаленням програмного забезпечення працюють практично всі фахівці, які розробляють та використовують в своїй роботі термографічну діагностику. В роботі використовувався вітчизняний охолоджуваний матричний термограф з базовою тестовою програмою для тепловізійної системи “Thermo Visio”.
В даній роботі розглядаються питання підвищення якості та розширення можливостей інтерпретації термографічних зображень, які включають: зниження впливу шумів, впливу пошкоджених пікселів, можливість виділення ділянок на термографічних зображеннях з мінімальною та максимальною температурою, отримання осцилографічних розподілів температури в заданих ділянках в реальних значеннях температур, визначення площі патологічної зони, отримання тривимірного зображення та розподіл/у температури по всій поверхні досліджуваного об’єкту.
Розроблено спосіб визначення площі ураженої ділянки та отримання тривимірного зображення з можливістю вимірювати температуру по всій поверхні досліджуваного об'єкту, що значно розширює діагностичні можливості термографічних зображень. Робота з вдосконалення програмного забезпечення буде направленa на подальше підвищення інформативності термографічних зображень. При виконанні термографічних досліджень біологічного об’єкту виникає потреба у визначенні площі ураженої ділянки, що має особливе значення під час операційних втручань.
Впровадження результатів проведеної роботи дозволило підвищити рівень інформативності та якість термографічних зображень.
Посилання
. V. A. Yemelyanov, N. Yu. Emelyanova, “An intellectual method of image recognition of a thermogram using contour analysis”, System processing information, Vyp. 9(116), pp. 22-27, 2013. [in Russian]
. A. A. Balashov, D. S. Katsuba, “The method of determining the working sections of experimental thermograms”, Issues of modern science and practice, University V. I. Vernadsky. - №3 (53), pp. 214-219, 2014. [in Russian]
. A. G. Losev, A. V. Khoperskov, A.S . Astakhov, Kh. M. Suleymanova, “Problems of measurement and modeling of thermal and radiation fields in biological tissues: analysis of microwave thermometry data”, Bulletin of Volgograd State University. Series 1, Mathematics. Physics, №6(31), pp.31-71, 2015. [in Russian]
. K. M. Stavorovky, “Automatic diagnostics and analysis of thermograms in medical practice”, Electron Comm, Vol. 19, №1(78), pp. 47-55, 2014. [in Russian]
. N. A. Basha, L. A. Shulga, “Algorithm of automatic face detection in thermal images”, Inform. Primen., Vol. 5, Issue 1, pp. 73-77(Mi ia 10), 2011. [in Russian]
. Physics visualization of images in medicine: In 2m./ Edited by S. Webb/ Trans. From English. – M.: Mir, 1991. [in Russian]
. V. P. Vavilov, E. V. Vavilova, D. N. Popov, “Statistical analysis of the human body temperature asymmetry as the basis for detecting pathologies by means of IR thermography”, Proceedings of SPIE, Vol. 4360, pp. 482-491, 2001.
. A. V. Dvorkovich, A. P. Zaretskiy, K. S. Mityagin, D. E. Koposov, “Algorithms of thermal image processing for analysis of hemodynamic parameters of facial arteries”, Proceedings of the Moscow Institute of Physics and Technology, Vol. 9, №9,pp. 190-200, 2017. [in Russian]
. V. E. Gmurman, Probability theory and mathematical statistics. Moscow, Russia: Higher School, 2003. [in Russian]
. K. Fukunaga, Introduction to the static theory of pattern recognition. Moscow, Russia: Nauka. 1979. [in Russian]
. Ray, Sidney F. “Applied Photographic Optics: Lenses and Optical Systems for Photography, Film, Video”, Electronic and Digital Imaging. Focal Press. 2002.- р. 40.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших публікаціях за умови посилання на збірник наукових праць "Вісник Київського політехнічного інституту. Серія ПРИЛАДОБУДУВАННЯ" як на перше місце видання та на Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» як на видавця.
Автори публікують свої статті в збірнику на умовах ліцензії Creative Commons:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.
Видавець (КПІ ім. Ігоря Сікорського) має право за будь-якого використання цього видання зазначати своє ім'я або вимагати такого зазначення.
Редакційна колегія залишає за собою право розміщувати опубліковані в збірнику статті в різних інформаційних базах для надання відкритого доступу до матеріалів з метою популяризації наукових досліджень та підвищення цитованості авторів.
