ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННИЙ ДЕТЕКТОР ШЛЯХОВОЇ РОЗМІТКИ
DOI:
https://doi.org/10.20535/1970.55(1).2018.135887Ключові слова:
ADAS, Autonomous Driving Car, SLAM, LIDAR, SAE, автопілотовані автомобілі, відеокамера, стереозір, система активної безпекиАнотація
У цій роботі розглянуті і проаналізовані основні причини виникнення ДТП, концепції автономного водіння, існуючі конструкції оптико-електронних систем активної безпеки, допомоги водінню, запропоновано розробку власного універсального оптико-електронного приладу для всіх типів автомобілів. Основним недоліком таких систем є відсутність мобільності. Аналіз існуючих систем активної безпеки виявив ряд безперечних переваг оптико-електронних систем, а також довів ефективність їх застосування.
Рішення проблеми розпізнавання і обробки зображень і, як наслідок, запобігання аварійної ситуації є досить важливим аспектом безпеки і контролю дорожньої ситуації. Системи активної безпеки дозволяють коригувати помилкові дії водія, уникати екстрених ситуацій, підвищити безпеку дорожнього руху. Актуальною, затребуваною і цікавою темою цього дослідження є аналіз і розробка власного універсального приладу «консультації» водія (ADAS) в питанні активної безпеки. Робота приладу побудована на аналізі зображення - комп'ютер шукає на знімку довгі витягнуті об'єкти (розмітку) по пороговому ексцентриситету і позначає їх.
Об'єктив формує на фотоприймачі (ФП) зображення ділянки дороги. ФП перетворює падаючий потік випромінювання в електричний сигнал, який проходить посилення, аналого-цифрове перетворення, попередню обробку, фільтрацію і записується в буферний оперативний пристрій (ОЗУ), реєструючи інформацію про розмітку ділянки дороги і положення автомобіля щодо цієї розмітки.
Обробка в процесорі виключає неінформативні ділянки, зменшує шуми, виконує фільтрацію зображення, детектирует розмітку і положення транспортного засобу і, в залежності від дорожньої ситуації, видає попередження. Даний детектор позбавлений недоліків ринкових рішень, оскільки немає прив'язки під конкретний автомобіль. Подальший розвиток детектора - адаптація під автономний автомобіль і можливість керування автомобілем за допомогою електроніки.
Посилання
C. Liu and T. Ye, Run-Off-Road Crashes: An On-Scene Perspective (DOT HS 811 500), National Highway Traffic Safety Administration, pp.125-128, 2011.
C. F. Lin and A. G. Ulsoy, “Time to Lane Crossing Calculation and Characterization of Its Associated Uncertainty,” ITS Journal, vol. 3, no. 2 (1996), 85-98. DOI: 10.1080/10248079608903710
http://systemsauto.ru/active/active.html
"US: Mobileye intros smartphone connected driver assistance (ADAS) technology". Telematics News. 2012-01-12. Retrieved 2012-01-12.
Thrun, Sebastian, "Toward Robotic Cars", Communications of the ACM, 53 (4), pp. 99–106, 2010. DOI:10.1145/1721654.1721679.
Davies, Alex. Google’s Lawsuit Against Uber Revolves Around Frickin’ Lasers, WIRED.
RT Staff. Google Cartographer SLAM Library Now Open-Source - Robotics Trends.
Autonomous Car Development Platform from NVIDIA DRIVE PX2
"U.S. DOT Proposes Rear View Visibility Rule to Protect Kids and the Elderly | National Highway Traffic Safety Administration (NHTSA)". Nhtsa.gov. 2010-12-03. Archived from the original on 2014-07-14. Retrieved 2014-07-15.
European Roadmap Smart Systems for Automated Driving, European Technology Platform on Smart Systems Integration (EPoSS), 2015.
"NHTSA Announces Final Rule Requiring Rear Visibility Technology | National Highway Traffic Safety Administration (NHTSA)". Nhtsa.gov. 2014-03-31. Retrieved 2014-07-15.
Lee E. S., Lee D. G., Lee S. H. Opto-mechanical design and analysis of the MSC on the KOMPSAT-2 20th Congress of the International Commission for Optics. Changchun, China, 2005.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших публікаціях за умови посилання на збірник наукових праць "Вісник Київського політехнічного інституту. Серія ПРИЛАДОБУДУВАННЯ" як на перше місце видання та на Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» як на видавця.
Автори публікують свої статті в збірнику на умовах ліцензії Creative Commons:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи.
Видавець (КПІ ім. Ігоря Сікорського) має право за будь-якого використання цього видання зазначати своє ім'я або вимагати такого зазначення.
Редакційна колегія залишає за собою право розміщувати опубліковані в збірнику статті в різних інформаційних базах для надання відкритого доступу до матеріалів з метою популяризації наукових досліджень та підвищення цитованості авторів.
